Війна змінюється — і разом із нею змінюються виклики для цивільного населення на сході України.
Від самого початку повномасштабного вторгнення Base UA працює вздовж найбільш небезпечних ділянок лінії фронту, евакуюючи людей із зон постійної загрози. Але наша робота ніколи не обмежувалася лише транспортом із точки А в точку Б. Щоб ухвалювати рішення швидко й точно, наші польові команди постійно працюють безпосередньо в громадах: слухають, спостерігають, уточнюють потреби та адаптують маршрути й підходи відповідно до реальної ситуації.
Підтримка партнерів EASE дозволила нам посилити цей процес. Додаткові ресурси дали змогу не просто збільшити операційну спроможність, а й зберегти професійну команду, здатну працювати у середовищі високого ризику, де кожне рішення має значення.
Упродовж звітного місяця ми евакуювали 75 цивільних осіб — це вже 30% від запланованого показника проєкту.
За кожною цифрою стоїть окрема історія та окремий рівень вразливості.
Серед евакуйованих — 35 жінок і 29 чоловіків, а також 11 дітей: 7 хлопців і 4 дівчини. Особливу увагу було приділено людям, які мають додаткові бар’єри для виїзду: 26 евакуйованих були людьми з інвалідністю або особами з обмеженою мобільністю. Це включає 16 дорослих жінок, 7 дорослих чоловіків та 3 хлопців.
Наш підхід до захисту базується не на універсальних рішеннях, а на розумінні різних форм вразливості. Для літніх людей головним бар’єром часто залишається страх втрати дому та невизначеність майбутнього. Для сімей із дітьми — питання стабільності та доступу до навчання. Для людей з інвалідністю — фізична можливість залишити небезпечну територію та отримати супровід після прибуття.
Саме тому польові команди приділяють особливу увагу комунікації перед евакуацією: пояснюють маршрути, доступні варіанти підтримки та допомагають людям прийняти рішення тоді, коли час критично обмежений.
Останні місяці принесли ще один виклик.
Інформаційне середовище навколо війни дедалі частіше впливає на рішення цивільних людей залишатися в зоні ризику. У прямих розмовах із мешканцями прифронтових територій ми регулярно чули очікування швидкого припинення бойових дій та надії на зміни політичної ситуації за кордоном. Для багатьох це стало додатковим аргументом відкласти евакуацію.
Найчастіше таке рішення ухвалюють люди похилого віку, самотні мешканці та родини з дітьми — ті, хто водночас найбільше ризикує залишитися без можливості безпечного виїзду у критичний момент.
Тому інформаційна робота залишається невід’ємною частиною наших місій. Ми продовжуємо пояснювати ризики, працювати з сумнівами та допомагати людям ухвалювати рішення на основі реальної ситуації, а не очікувань.
Найбільші виклики залишаються після евакуації
Попри те, що всі евакуйовані під час звітного періоду дісталися безпечних місць і отримали базову підтримку, довгострокові рішення залишаються обмеженими.
Система підтримки внутрішньо переміщених осіб досі значною мірою складається з окремих зусиль міжнародних організацій, локальних ініціатив і місцевих адміністрацій. Для людей, які ще перебувають на лінії фронту, відсутність зрозумілого сценарію життя після евакуації часто стає головною причиною залишатися.
Тимчасовий прихисток — це лише перший крок. Людям потрібне бачення того, що буде далі.
Одночасно безпекова ситуація продовжує погіршуватися.
Присутність FPV-дронів далеко за межами безпосередньої лінії бойових дій, регулярні удари авіаційними бомбами та безпілотниками, а також активізація бойових дій у регіоні створюють дедалі менш передбачувані умови для пересування.
У відповідь ми продовжуємо адаптувати маршрути, оновлювати процедури безпеки та вкладати стільки часу й ресурсів, скільки потрібно для того, щоб кожна людина, яка ухвалила рішення виїхати, мала реальний шанс зробити це безпечно.
Ми не можемо змінити обставини війни.
Але можемо зробити так, щоб більше людей отримали можливість пережити її.
