Наприкінці 2024 року життя Тетяни різко змінилося. Її чоловік трагічно помер від сепсису після нещасного випадку на шахті — у час, коли родина готувалася до народження ще однієї дитини.
Через два місяці Тетяна народила доньку Мілану.
Так вона залишилася одна — з дев’ятьма дітьми, серед яких новонароджена дитина, у невеликому переповненому будинку та без державної підтримки, на яку родина досі очікує у вигляді компенсації та спеціальної пенсії.
Попри складні обставини, головним завданням залишалося забезпечити дітям стабільність, безпеку та можливість жити в більш сприятливих умовах.
Протягом кількох місяців команда Base UA шукала рішення для родини та можливість організувати переїзд. Зрештою вдалося знайти будинок у Кіровоградській області — місце, яке може стати новим домом для Тетяни та її дітей.
В липні 2025 року команда допомогла перевезти всю родину — Тетяну, Настю, Дениса, Артема, Лізу, Микиту, Віталія, Віолетту, Женю та маленьку Мілану — а також усі їхні речі, двох котів і цуценя.
Цей переїзд став значно більшим, ніж зміною адреси. Для родини це можливість почати новий етап життя в безпечніших умовах, подалі від постійної загрози бойових дій та невизначеності.
Іноді підтримка — це не лише допомога тут і зараз. Іноді це можливість створити простір, у якому сім’я знову може будувати плани, відновлювати відчуття стабільності та поступово повертатися до звичайного життя.
Для Тетяни та її дітей новий будинок — це не завершення складного періоду, а шанс почати наступний розділ своєї історії.
