У травні команда Base UA продовжила евакуаційну роботу в умовах постійної зміни ситуації на сході України.

Від початку повномасштабного вторгнення ми працюємо там, де рівень ризику для цивільного населення залишається найвищим. Але останній місяць став особливо інтенсивним: зміни на фронті відбувалися швидше, ніж раніше, а зона небезпеки продовжила розширюватися.

Загострення ситуації на напрямку Костянтинівки, посилення активності російських військ та суттєве зростання використання безпілотних систем змусили нас адаптувати маршрути та розширити географію евакуації. Ми дедалі частіше бачимо, як рішення про виїзд ухвалюють мешканці населених пунктів, які ще нещодавно вважалися відносно безпечними.

У відповідь на ці зміни у травні Base UA розпочала евакуацію з території Дніпропетровської області — зокрема з Межівської громади — щоб забезпечити доступ до допомоги для людей, які опинилися під новою хвилею загрози.

Протягом місяця ми евакуювали 141 людину, серед яких 43 особи з інвалідністю.

Ці цифри відображають не лише масштаби роботи, а й наш пріоритет — підтримку тих, для кого самостійний виїзд часто є неможливим.

Як і раніше, найбільшу увагу наші команди приділяють людям похилого віку, особам з інвалідністю, людям із порушеннями мобільності, а також сім’ям, які залишаються в небезпечних районах без доступу до транспорту чи підтримки.

Попри очевидне погіршення безпекової ситуації, ми й надалі стикаємося з ваганням частини мешканців прифронтових територій щодо евакуації. Причини залишаються знайомими: очікування можливого припинення бойових дій, невизначеність щодо житла після виїзду, відсутність зрозумілих можливостей для працевлаштування та складність починати життя заново.

Для літніх людей і людей з обмеженою мобільністю питання стоїть ще гостріше — не лише виїхати, а бути впевненими, що в новому місці будуть доступні належні умови проживання, підтримка та догляд. Наша здатність реагувати на ці виклики та швидко масштабувати роботу залишається можливою завдяки підтримці партнерів.

Base UA продовжує застосовувати адаптивний підхід до моніторингу в режимі реального часу: польові команди регулярно відвідують громади, збирають інформацію безпосередньо від мешканців і коригують плани відповідно до реальних потреб на місцях.

Підтримка EASE підсилює цей процес — забезпечує додаткові ресурси та дозволяє зберігати професійну команду, необхідну для роботи в умовах високого ризику.

Паралельно ми продовжуємо інформаційні кампанії — працюємо з поширеними хибними очікуваннями, відповідаємо на запитання та допомагаємо людям ухвалювати рішення про евакуацію вчасно.

З початком червня ключові труднощі, з якими ми працювали минулого місяця, не лише не зникли, а стали ще більш відчутними.

Найбільшим викликом залишається довгострокова підтримка людей після виїзду з прифронтових територій.

Ми забезпечуємо, щоб кожна евакуйована людина дісталася безпечного місця та отримала базову допомогу після прибуття. Однак ширша система підтримки досі залишається фрагментованою — вона складається з окремих зусиль міжнародних і національних організацій та місцевих адміністрацій за обмеженої державної підтримки.

Для людей, які ще залишаються на лінії ризику, відсутність зрозумілого довгострокового сценарію — одна з головних причин відкладати евакуацію. Коли майбутнє виглядає невизначеним, навіть небезпечна реальність часто здається зрозумілішою.

Безпекове середовище продовжує змінюватися у бік більшої непередбачуваності.

Одним із критичних факторів стало збільшення дальності застосування російських FPV-дронів. Ми вже фіксуємо їхню присутність на маршрутах, які раніше вважалися умовно безпечними, на відстані до 35–40 кілометрів від лінії зіткнення.

Це суттєво ускладнює планування маршрутів та оперативне реагування. Додатково ситуацію загострюють щоденні удари по Краматорську — із застосуванням авіаційних плануючих бомб, безпілотників Shahed, а подекуди й FPV-дронів.

Попри це ми продовжуємо інвестувати стільки часу, уваги та ресурсів, скільки необхідно, щоб кожна людина, яка ухвалила рішення виїхати, отримала можливість зробити це безпечно.