У червні ситуація на Донеччині різко погіршилася.
Російські війська посилили наступальні дії, особливо на Новопавлівському напрямку, що призвело до швидких змін лінії фронту та значного збільшення кількості ударів дронами й артилерією по прифронтових громадах. Покровськ, Торецьк і Часів Яр щодня опинялися під вогнем, а маршрути евакуації дедалі частіше ставали цілями для атак.
Для гуманітарних команд це означало ще складніші умови роботи. Для цивільного населення — нові хвилі вимушеного переміщення.
Лікарні, школи та інша критично важлива інфраструктура продовжували зазнавати пошкоджень. Тисячі людей були змушені залишити свої домівки. Водночас значна кількість найбільш вразливих мешканців і надалі залишається у громадах високого ризику, відкладаючи евакуацію до останнього моменту.
Разом зі зміною характеру загроз змінювалася й географія нашої роботи.
Наприкінці червня ми зафіксували суттєве зростання кількості запитів на евакуацію з Межівської громади Дніпропетровської області. Ще кілька місяців тому ці населені пункти сприймалися як відносно стабільні. Сьогодні вони дедалі частіше опиняються в зоні ризику.
У відповідь наші команди оперативно розширили присутність і маршрути евакуації, щоб забезпечити підтримку людям, які опинилися під новою загрозою.
За три місяці реалізації проєкту Base UA евакуювала понад 400 людей.
Серед них — люди з інвалідністю, особи з обмеженою мобільністю, літні люди та інші категорії цивільного населення, для яких самостійний виїзд часто є неможливим. Декого евакуювали разом з їх господарством та улюбленцями.
Проте за цими цифрами стоїть не лише масштаб гуманітарної кризи.
Кожна успішна евакуація — це результат складного процесу, що включає постійний моніторинг ситуації, збір інформації безпосередньо в громадах, планування безпечних маршрутів та роботу польових команд у безпосередній близькості до зони бойових дій.
Попри погіршення ситуації, багато мешканців прифронтових територій досі вагаються щодо евакуації.
Для одних головним стримувальним фактором залишається невизначеність щодо майбутнього. Для інших — відсутність зрозумілої інформації про житло, роботу чи підтримку після переїзду. Саме тому наша робота — це не лише транспорт і логістика.
Це також постійна комунікація з людьми, пояснення доступних варіантів, відповіді на запитання та допомога у прийнятті складних рішень. Важливо, щоб кожна людина розуміла: евакуація не означає залишитися наодинці зі своїми проблемами.
Завдяки підтримці наших партнерів ми продовжуємо зміцнювати нашу присутність у регіоні та розширювати спроможність реагувати на нові виклики.
Наш підхід залишається незмінним: рішення ухвалюються на основі актуальних потреб громад і постійного моніторингу ситуації на місцях. Це дозволяє доставляти допомогу та проводити евакуації максимально швидко й безпечно навіть у середовищі, що змінюється щодня.
У нинішніх умовах така оперативність — не просто перевага. Для багатьох людей вона стає питанням життя.
Розширення зони загроз
Безпекова ситуація на сході та в центрі України продовжує стрімко погіршуватися.
Однією з найбільш тривожних тенденцій червня стало подальше збільшення дальності застосування російських FPV-дронів. Ми фіксуємо їхню присутність на відстані до 35–40 кілометрів від лінії фронту, включно з дорогами та маршрутами, які ще недавно вважалися відносно безпечними.
Це суттєво ускладнює планування евакуаційних операцій та обмежує можливості гуманітарного доступу до окремих населених пунктів.
Окремою проблемою залишаються майже щоденні удари по Краматорську із застосуванням керованих авіаційних бомб, безпілотників Shahed та FPV-дронів.
Водночас Покровськ, Торецьк та інші прифронтові міста продовжують перебувати під регулярними обстрілами, що створює додаткові ризики для цивільного населення та гуманітарних команд.
Попри це Base UA продовжує працювати там, де потреба залишається найгострішою.
Ми й надалі спрямовуємо ресурси, досвід і польові команди на те, щоб люди, які опинилися в зоні ризику, мали можливість виїхати безпечно.
Адже якими б не були зміни на фронті, головна проблема залишається незмінною: без ефективної системи відновлення та інтеграції після евакуації сам виїзд може бути лише першим кроком на шляху до безпеки — але не остаточним рішенням.
