30 січня 2025 року під час евакуаційної місії у Покровську евакуаційний автомобіль Base UA був атакований російським FPV-дроном із кумулятивним зарядом. Внаслідок удару важкі поранення отримав член нашої команди Едвард Евен Лангдон Скотт.
Ця історія — про одну місію, яка починалася як десятки інших, але стала ще одним нагадуванням про те, в яких умовах сьогодні працюють гуманітарні команди на сході України.
Початок місії
О 08:20 евакуаційна команда Base UA вирушила з Краматорська до Покровська на броньованому автомобілі Fiat Ducato.
Автомобіль був чітко позначений як цивільний евакуаційний транспорт, а всі члени команди були забезпечені засобами індивідуального захисту, аптечками, засобами зв’язку та обладнанням для моніторингу активності безпілотників.
Протягом попередніх трьох тижнів Base UA спільно з Vodafone та Схід SOS підтримували роботу генераторів, які забезпечували живлення двох мобільних веж у Покровську. Це дозволяло місцевим мешканцям залишатися на зв’язку та звертатися на гарячу лінію евакуації.
Через кількаденну перерву в роботі генераторів кількість нових звернень помітно зменшилася.
Після короткої зупинки в Білицькому для вдягання захисного спорядження команда продовжила рух до Покровська.
На в’їзді до міста команда зустріла групу цивільних на автобусній зупинці. Під час короткої розмови троє людей повідомили, що щойно пішки залишили село Звірове після того, як їхній будинок був зруйнований обстрілом, і попросили про негайну евакуацію.
Пізніше, вже біля точки обслуговування генератора, до команди звернулася ще одна мешканка міста з проханням про евакуацію.
Разом із чоловіком вони погодилися виїхати, але попросили трохи часу на підготовку.
Команда домовилася повернутися пізніше, а тим часом доставила трьох людей зі Звірового до точки пересадки в Родинському, звідки їх було передано партнерам для подальшого перевезення до транзитного центру в Павлограді.
Атака
Після завершення цього етапу команда повернулася до Покровська тим самим маршрутом. Подружжя було успішно забрано, і автомобіль розпочав рух у напрямку виїзду з міста.
Близько 13:40 евакуаційний автомобіль був уражений FPV-дроном. Удар припав на задню ліву частину машини. Через пошкоджену ділянку дороги автомобіль рухався дуже повільно. На маршруті також перебували цивільні пішоходи. Попри використання доступних систем моніторингу, жодного попередження про наближення дрона отримано не було.
Едвард Евен Лангдон Скотт, який перебував за кермом, отримав критичні поранення та більше не міг керувати транспортом. Координатор виїзду Пилип Рождественський, який також зазнав незначних уламкових поранень, негайно взяв ситуацію під контроль. Він вибрався з автомобіля, дістався до місця водія та швидко оцінив стан Едварда.
Пилип наклав турнікети на уражені кінцівки, перевірив наявність інших критичних кровотеч і переконався, що загроза життю локалізована настільки, наскільки це було можливо в польових умовах. Після цього він перевірив стан евакуйованих. Чоловік не постраждав, жінка отримала легке уламкове поранення стегна.
Пилип зупинив військовий пікап із системою радіоелектронної боротьби та попросив допомоги. Військові погодилися перевезти Едварда до найближчої точки медичної евакуації. Разом із пораненим вирушив один із евакуйованих цивільних — Ігор.
Сам Пилип залишився за кермом пошкодженого Fiat Ducato та рушив слідом.
Боротьба за життя
У найближчому безпечному пункті команда повторно оцінила стан Едварда.
Він залишався при свідомості, хоча його стан залишався критичним. Після координації з медиками було ухвалено рішення транспортувати його безпосередньо до лікарні.
Лікарі зробили все можливе, щоб зберегти кінцівки. Однак тяжкість поранень не залишила альтернатив.
Едвард переніс ампутацію лівої ноги вище коліна та високий рівень ампутації лівої руки.
Після операції його транспортували до лікарні в Дніпрі. Протягом усього часу тривала координація між командами та партнерами. До моменту прибуття медичний персонал уже був готовий прийняти пацієнта.
Наступного ранку команда змогла побачити Едварда. Він залишався при свідомості та у стабільному стані. Попри надзвичайно важкі травми, він зберігав силу духу.
Коли гуманітарна робота більше не має безпечних зон
Цей інцидент став ще одним нагадуванням про те, наскільки змінився характер гуманітарної роботи поблизу лінії фронту. Навіть броньований цивільний транспорт, чітко маркований як евакуаційний, більше не гарантує безпеки.
Попри це, евакуаційна робота триває.
Щодня залишаються люди, для яких самостійний виїзд уже неможливий. І саме тому команди продовжують виходити на маршрути — адаптуючи підходи, переглядаючи протоколи та роблячи все можливе, щоб люди отримали шанс виїхати.